"У сусіда - хата біла..."
Ця сторінка присвячена всім нашим сусідам. І поки не має у кожного подільського села своєї сторінки в інтернеті, ми з задоволенням опублікуєм ваші твори про свої чарівні місця, вірші, поеми. (P.S: Думки моїх гостей можуть не зівпадати з моїми.)
Сьогодні у нас в гостях з новим своїм твором "Заручник спокуси, або Записки гламурного коханця"
журналіст, письменник Олександр Олександрович Горобець.
журналіст, письменник Олександр Олександрович Горобець.
Карта сайту
Сашко:Добридень,Олександре Олександровичу! Мені дуже приємно знову приймати Вас в нашій Інтернет-Світличці.
ГоробецьО.О.: Любий друже, Сашко! Два роки тому, написавши книгу про моє рідне село в Шаргородському районі Вінниччини "Родинна колиска - Джурин", я спробував було окрім «паперової» версії розмістити електронний варіант її в Інтернеті. До кого із власників сайтів лишень не звертався, аби притулитися у «приймах». Позаяк надзвичайно хотілося, аби із книжкою ознайомилося щонайбільше людей. Оскільки вихідців із подільського Джурина роз’їхалося по білому світу багато.
Так я мимоволі натрапив на сайт села Озаринці, який створив і достойно, на високому професійному рівні ведеш ти, друже. А коли дізнався, що й для тебе Джурин це теж шматочок рідного краю, бо провів ти у цьому селі чимало часу свого дитинства, то стало зрозуміло, що мою книжку у прийми на сайт вашого славного села ти просто зобов’язаний прийняти.
Відтак, ми стали своєрідними інформаційними
ГоробецьО.О.: Любий друже, Сашко! Два роки тому, написавши книгу про моє рідне село в Шаргородському районі Вінниччини "Родинна колиска - Джурин", я спробував було окрім «паперової» версії розмістити електронний варіант її в Інтернеті. До кого із власників сайтів лишень не звертався, аби притулитися у «приймах». Позаяк надзвичайно хотілося, аби із книжкою ознайомилося щонайбільше людей. Оскільки вихідців із подільського Джурина роз’їхалося по білому світу багато.
Так я мимоволі натрапив на сайт села Озаринці, який створив і достойно, на високому професійному рівні ведеш ти, друже. А коли дізнався, що й для тебе Джурин це теж шматочок рідного краю, бо провів ти у цьому селі чимало часу свого дитинства, то стало зрозуміло, що мою книжку у прийми на сайт вашого славного села ти просто зобов’язаний прийняти.
Відтак, ми стали своєрідними інформаційними
Попередня зустріч з О.О.Горобець, де ми вперше познайомились з його книгою-ессеєю
братами. Крила твого чудового, гарно ілюстрованого сайту рознесли мій комунікаційний продукт на весь білий світ. І це не просто слова, а об’єктивна реальність. Я отримав відгуки на книжку, яку прочитали на сайті Озаринець в Ізраїлі, Канаді, США, Австралії, Аргентині. Не кажучи вже про Одесу, Москву, Владикавказ, Тернопіль.
Чи міг я бодай мріяти, із накладом у тисячу паперових примірників книжки, про таку її широку славу. Якби не ти, Сашко, мій добрий, вірний земляче.
Завдяки частому, напевне, відвідуванню, виставлена тобою в Інтернеті версія моєї книжки, завдяки підтримці сайту села Озаринці, відкривається на клик пошукової системи зі словами "Родинна колиска - Джурин", або просто – Джурин. Про подібне два роки тому я й мріяти не міг.
Але слава Богу, знайшовся великий, неперевершений фахівець з Інтернет-технологій і комунікативний ресурс мережі поповнився книжкою, яка зігріває душі багатьох людей, при бажанні повертає в дитинство і юність, розповідає про людей і події життя в чарівному куточку Поділля - Джурині. Спасибі, Сашко, за те, що ти такий мудрий і щирий є!
Сашко: Спасибі за теплі слова. Не такий вже я "неперевершений фахівець". Правда задоволений тим, що дійсно через Озаринецький сайт, люди в змозі подорожувати не лише по мальовничим куточкам Поділля, але й повернутись на якийсь час в своє минуле. Проте, я знаю, що завітали Ви до нас не з пустими руками. І що Ваша творча скарбничка поповнилась рідкісним для української літератури екземпляром.
ГоробецьО.О.: На початку нинішнього року в мене вийшла друком нова книжка. Але цього разу зовсім іншого плану. Це твір, яких, гадаю, вкрай мало, або й зовсім немає в українській літературі. Оскільки він уявляє собою справжню феєрію мандрів у світ гарячих людських стосунків, переживань на ґрунті романтичних взаємозв'язків чоловіка і жінки. При чому, далеко не завжди вони основуються за допомогою яскравого виразника наших почуттів і внутрішніх устремлінь – слова. А почасти за допомогою погляду лише самих очей…
Це цикл ніжних, барвистих життєутверджуючих еротичних новел, які повертають у п’янкі аромати парубоцького джиґунства.
Про неординарний внутрішній світ твору, до певної міри може свідчити назва самої книжки "Заручник спокуси, або Записки гламурного коханця". Відомий український журналіст, заступник головного редактора парламентської газети «Голос України» Леонід Бровченко, опублікувавши рецензію в київській газеті «Друг читача» на мій твір назвав її «Маленький український Декамерон».
Сашко! Будь другом, візьми і цю мою книжку до себе у прийми. Дай їй шикарні озаринські крила на довге публічне життя в Інтернеті, позаяк накладу в тисячу примірників (на більше просто коштів не вистачає) для такого літературного витвору краснописьменства аж явно замало…
Сашко: З задоволенням. Дорогі наші, друзі до Вашої уваги "Заручник спокуси, або Записки гламурного коханця."
Чи міг я бодай мріяти, із накладом у тисячу паперових примірників книжки, про таку її широку славу. Якби не ти, Сашко, мій добрий, вірний земляче.
Завдяки частому, напевне, відвідуванню, виставлена тобою в Інтернеті версія моєї книжки, завдяки підтримці сайту села Озаринці, відкривається на клик пошукової системи зі словами "Родинна колиска - Джурин", або просто – Джурин. Про подібне два роки тому я й мріяти не міг.
Але слава Богу, знайшовся великий, неперевершений фахівець з Інтернет-технологій і комунікативний ресурс мережі поповнився книжкою, яка зігріває душі багатьох людей, при бажанні повертає в дитинство і юність, розповідає про людей і події життя в чарівному куточку Поділля - Джурині. Спасибі, Сашко, за те, що ти такий мудрий і щирий є!
Сашко: Спасибі за теплі слова. Не такий вже я "неперевершений фахівець". Правда задоволений тим, що дійсно через Озаринецький сайт, люди в змозі подорожувати не лише по мальовничим куточкам Поділля, але й повернутись на якийсь час в своє минуле. Проте, я знаю, що завітали Ви до нас не з пустими руками. І що Ваша творча скарбничка поповнилась рідкісним для української літератури екземпляром.
ГоробецьО.О.: На початку нинішнього року в мене вийшла друком нова книжка. Але цього разу зовсім іншого плану. Це твір, яких, гадаю, вкрай мало, або й зовсім немає в українській літературі. Оскільки він уявляє собою справжню феєрію мандрів у світ гарячих людських стосунків, переживань на ґрунті романтичних взаємозв'язків чоловіка і жінки. При чому, далеко не завжди вони основуються за допомогою яскравого виразника наших почуттів і внутрішніх устремлінь – слова. А почасти за допомогою погляду лише самих очей…
Це цикл ніжних, барвистих життєутверджуючих еротичних новел, які повертають у п’янкі аромати парубоцького джиґунства.
Про неординарний внутрішній світ твору, до певної міри може свідчити назва самої книжки "Заручник спокуси, або Записки гламурного коханця". Відомий український журналіст, заступник головного редактора парламентської газети «Голос України» Леонід Бровченко, опублікувавши рецензію в київській газеті «Друг читача» на мій твір назвав її «Маленький український Декамерон».
Сашко! Будь другом, візьми і цю мою книжку до себе у прийми. Дай їй шикарні озаринські крила на довге публічне життя в Інтернеті, позаяк накладу в тисячу примірників (на більше просто коштів не вистачає) для такого літературного витвору краснописьменства аж явно замало…
Сашко: З задоволенням. Дорогі наші, друзі до Вашої уваги "Заручник спокуси, або Записки гламурного коханця."
Приймайте, оцінюйте, насолоджуйтесь...
Москва - Київ 16 вересня 2010 року
web-flash дизайн:www.zerosite.ru